Кліщі у собак: симптоми і що робити?

Прогулянки на свіжому повітрі — це не якийсь абстрактний ритуал, а необхідна складова частина щоденного життя собаки. Тільки в такому разі можна підтримувати фізичну активність тварини на належному рівні, зміцнювати її емоційний стан, знімати стрес та уникати проблем із поведінкою. Проте разом із величезною користю перебування на природі приховує певні загрози. До однієї з найпоширеніших відноситься вуличний кліщ у собак – цей маленький паразит може наробити великої шкоди.

Особлива їхня активізація відбувається переважно в теплий сезон і чинить серйозну небезпеку для здоров’я тварини. Кліщі у собак можуть іноді залишатися непомітними й призводять до тяжких інфекційних захворювань. Розуміння, як вчасно розпізнати ураження та правильно діяти, — запорука безпеки вашого улюбленця.

Що таке кліщі і як вони атакують тварину

Кліщі — це дуже дрібні паразити, які впиваються в тіло тварини й живляться її кров’ю. Потрапивши на шерсть, підшкірний кліщ у собак вишукує ділянку з тонкою шкірою, проколює її та занурює свій хоботок для харчування. Саме під час укусу відбувається передача небезпечних для життя інфекцій, часто зовсім непомітно для господаря.

Типи кліщів, небезпечних для собак

Кліщі поділяються на кілька категорій і розрізняються не лише за можливим місцем локалізації, а й за способом впливу на організм. Деякі види кліщів у собак є зовнішніми паразитами, інші селяться в слуховому проході або під шкірою. Вони здатні провокувати як локальні подразнення, так і тяжкі інфекційні захворювання внутрішніх органів:

1. До категорії найпоширеніших зовнішніх паразитів відносять іксодових кліщів. Вони кріпляться до шкіри й можуть передавати важкі захворювання, зокрема ерліхіоз, піроплазмоз або бореліоз.
2. У слуховому проході, спричиняючи свербіж, запалення, утворення темних кірок та неприємний запах, паразитують вушні кліщі. Нерідко їхня життєдіяльність призводить до отиту.
3. Ще один вид, який здатен вражати молодих і дорослих собак, – підшкірний кліщ (саркоптоз, демодекоз). Проникає крізь шкіру, викликаючи сильне свербіння, почервоніння та лущення, навіть випадіння шерсті.

Небезпека кліщів полягає не тільки в проявах фізичного дискомфорту, а й у ризику інфікування серйозними хворобами. Тому важливо вміти розпізнавати різні типи кліщів і діяти відповідно.

Сезон активності кліщів

Пік активності кліщів традиційно припадає на період з березня до жовтня, коли температура повітря стабільно тримається вище 5–7 °C. Дуже небезпечними є весняні та осінні місяці, у цей час у них стан особливої активності, а вологість і тепло створюють ідеальні умови для їх розмноження. Тому ветеринари рекомендують саме в ці проміжки часу бути особливо пильними й за допомогою спеціальних засобів регулярно проводити обробку собак.

Симптоми укусу кліща у собак

Виявити кліща на тілі собаки не завжди просто, оскільки паразити часто ховаються в ділянках із густою шерстю: за вухами, на шиї, у паху або між пальцями. Важливо слідкувати, чи не виникли симптоми укусу кліща у собаки. Можуть спостерігатися наступні ознаки:

• раптові прояви зниження активності (млявість, сонливість);
• відмова від улюбленої їжі й часткова або цілковита втрата апетиту;
• підвищення температури тіла (вище 39,5 °C);
• пожовтіння слизових оболонок;
• потемніння сечі й часте сечовипускання.

У випадку, якщо кліщ був переносником інфекції, прояви перших симптомів можливі протягом 2–10 днів. Найнебезпечнішими вважаються піроплазмоз (бабезіоз), бореліоз (хвороба Лайма), анаплазмоз та ерліхіоз. Якщо вчасно не дати препарати для лікування підшкірного кліща у собак, це може призвести до летального наслідку.

Що робити, якщо собаку вкусив кліщ

У випадках, коли неприємність все ж сталася й виявили кліща на тілі улюбленця, потрібно зберігати спокій і не панікувати. Як витягнути кліща у собаки? Насамперед потрібно підготувати все необхідне: одноразові рукавички, антисептик та інструмент для видалення паразита (пінцет із тонкими краями або спеціальний гачок).

Щоб дістати кліща у собаки, потрібно максимально акуратно та повільно захопити його пінцетом (якомога ближче до шкіри) та, здійснюючи обертальні рухи, щоб не розірвати тіла кліща (його залишки або головка в шкірі можуть викликати запалення), витягнути його. Після видалення місце укусу потрібно ретельно обробити антисептиком. 

Важливо! Перед тим як дістати кліща у собаки, категорично не рекомендується змащувати паразита олією, спиртом чи іншими рідинами, оскільки це може спровокувати інтенсивне виділення токсичних речовин або зараженої слини в організм тварини. Якщо є можливість, видаленого кліща варто зберегти в герметичній ємності — у разі виникнення симптомів захворювання це допоможе ветеринару призначити більш точне лікування.

А також після видалення варто уважно спостерігати за поведінкою собаки протягом наступних 10–14 днів і звертати увагу на апетит, температуру тіла, активність. При найменших змінах краще звернутися до фахівця — раннє втручання значно підвищує шанси на швидке одужання в разі інфікування.

Лікування та подальші дії

Якщо після укусу й видалення кліща все ж з’явилися підозрілі симптоми, варто негайно звернутися до ветеринара, який призначить необхідне обстеження (загальний аналіз крові, мазок крові, ПЛР-тест для виявлення піроплазмозу та інших інфекцій) та лікування. Залежно від поставленого діагнозу способи, як лікувати вушний кліщ у собаки, можуть включати:

• протикліщові препарати («Імідаклоприд», «Флураланер» тощо);
• протипаразитарні ін’єкції або краплі на холку;
• імуностимулювальні засоби, антибіотики, гепатопротектори;
• симптоматичну терапію та ретельний догляд у домашніх умовах.

Головне пам'ятати, що хоча такі паразити – це серйозна загроза для здоров’я тварин, але при швидкому реагуванні лікування вушного кліща у собак в домашніх умовах цілком можливо провести успішно. А використання профілактичних засобів від кліщів для собак (краплі, ошийники, таблетки), регулярний огляд після прогулянок та своєчасний візит до ветеринара — найкращий захист чотирилапого друга.